–ентген чи ѕулюй?
«а 14 рок≥в до в≥дкритт¤ 1895 року –ентгеном ’Цпромен≥в ≤ван ѕулюй сконструював ≥ запатентував лампу, ¤ка давала можлив≥сть просв≥чувати предмети ќксана ќ—“јѕ≈Ќ ќ   

31 с≥чн¤ минуло 90 рок≥в ≥з дн¤ смерт≥ видатного украњнського вченого ≤вана ѕулю¤ (1845Ч1918). ”продовж дес¤тил≥ть його ≥мТ¤ в ”крањн≥ було в забутт≥. ј проте саме ≤ван ѕулюй був сп≥вавтором епохального в≥дкритт¤ ’Цпромен≥в, ¤к≥ в рад¤нськ≥й л≥тератур≥ б≥льше в≥дом≥ ¤к Ђрентген≥вськ≥ї. ќкр≥м того, ≤ван ѕулюй ув≥йшов в ≥стор≥ю ¤к перший перекладач (сп≥льно з ѕантелеймоном  ул≥шем) Ѕ≥бл≥њ украњнською мовою з≥ староЇврейськоњ. ÷¤ Ѕ≥бл≥¤ була видана у ¬≥дн≥ 1903 року Ѕританським заграничним б≥бл≥йним товариством. ѕонад 10 рок≥в наукову спадщину ѕулю¤ досл≥джуЇ в≥цеЦпрезидент ”крањнського ф≥зичного товариства, д≥йсний член Ќаукового товариства ≥м. Ўевченка, доктор ф≥зикоЦматематичних наук, професор ¬асиль Ўендеровський. —аме до нього Ђ”ћї звернулас¤ з питанн¤ми про Ђб≥л≥ пл¤миї в б≥ограф≥њ ≤вана ѕулю¤.

 

Ђћоњ лампи, моњ лампиї

Ч ¬асилю јндр≥йовичу, дехто з науковц≥в вважаЇ, що попул¤рн≥сть ≤вана ѕулю¤ роздувають штучно. ћовл¤в, –ентген першим опубл≥кував пов≥домленн¤ про в≥дкритт¤, отже, йому ≥ належить перш≥сть. ўо ви на це скажете?

Ч ¬важати –ентгена одноос≥бним в≥дкривачем ’Цпромен≥в Ч це помилка. ѕро –ентгена ми знаЇмо з≥ шк≥льних п≥дручник≥в. јле насправд≥ проблемою досл≥дженн¤ катодних промен≥в наприк≥нц≥ XIX стол≥тт¤ займалос¤ дуже багато вчених. ћи досл≥дили почасово, хто що зробив на ц≥й д≥л¤нц≥. ≤ сьогодн≥ на 100 в≥дсотк≥в можна сказати, що винах≥дником цього невидимого пром≥нн¤ Ї ≤ван ѕулюй. ¬≥н ще за 14 рок≥в до в≥дкритт¤ 1895 року –ентгеном ’Цпромен≥в сконструював ≥ запатентував свою лампу, ¤ка давала можлив≥сть просв≥чувати предмети. якби –ентген не мав лампи ѕулю¤, то не м≥г би зд≥йснити своЇ в≥дкритт¤, оск≥льки саме лампа, сконструйована ѕулюЇм ≥ в≥дома п≥д його ≥менем, продукувала ц≥ промен≥. –ентген ≥ ѕулюй працювали у —трасбурз≥ в одному каб≥нет≥ ≥ ѕулюй подарував –ентгену своњ трубки. ≤ т≥льки на них можна було зробити в≥дкритт¤. ќкр≥м того, ≤ван ѕулюй дав повне по¤сненн¤ природи ’Цпромен≥в. —ьогодн≥ достеменно в≥домо, що те по¤сненн¤, ¤ке давав –ентген, Ї неправильним. “ри пов≥домленн¤ –ентгена у прес≥ були просто пов≥домленн¤ми, а не науковими обірунтуванн¤ми. ‘актично це було роздмухане пресою, бо зн≥мки, ¤к≥ робив –ентген, були невиразними. Ќатом≥сть ѕулюй робив зн≥мки дуже ¤к≥сн≥. ≤ таким чином в≥н показав можлив≥сть застосуванн¤ цих зн≥мк≥в у медицин≥.

≤ коли ѕулюй у своЇму лист≥ запитував –ентгена, чи в≥н користувавс¤ його лампами, –ентген на цього листа не в≥дпов≥в. ѕулюй нав≥ть вигукнув, коли почув про в≥дкритт¤ –ентгена: Ђћоњ лампи, моњ лампи!ї. ‘актично ѕулюй сконструював ≥ запатентував лампу, на ¤к≥й було зроблено в≥дкритт¤. ¬≥н дав правильне по¤сненн¤ природи ’Цпромен≥в, натом≥сть –ентген цього не зробив. ∆урнал≥ст того часу ≈рв≥н  ≥ш писав: Ђѕулюй теж д≥йшов до цих промен≥в ≥ двадц¤ть рок≥в робив ≥з ними досл≥ди, без того, щоб з ними виступити публ≥чно. ѕ≥д час демонстрац≥њ лампи ѕулю¤ ми переконалис¤ в чистот≥ фотозн≥мк≥в. Ќатом≥сть фотозн≥мки, зроблен≥ –ентгеном, Ї не¤сн≥ й дл¤ точного установленн¤ д≥агнозу в медицин≥, спец≥ально дл¤ х≥рург≥њ, не мають великого значенн¤. Ќа досл≥дницьку роботу професора –ентгена дивилис¤ скептичної. ≤ван ѕулюй був добре знайомий з јльбертом ≈йнштейном. ≤ ≈йнштейн сказав йому: Ђ≤ване ѕавловичу, ви маЇте бути горд≥, що причетн≥ до епохального в≥дкритт¤. јле ¤ка сила за вами стоњть, ¤ка держава? ј за –ентгеном Ч ц≥лий св≥тї. „ому –ентген ув≥йшов у нашу наукову л≥тературу? ÷е значною м≥рою заслуга рад¤нського ф≥зикаЦакадем≥ка јбрама …оффе Ч учн¤ –ентгена. —аме …оффе назвав промен≥ Ђрентген≥вськимиї, хоча в усьому св≥т≥ њх називають ’Цпромен¤ми.

Ч “обто ви вважаЇте, що ≤ван ѕулюй справд≥ Ї сп≥вавтором в≥дкритт¤ ’Цпромен≥в. ќднак про нього дуже довго не було н≥чого в≥домо. „ому?

Ч ‘актично про ѕулю¤ ми почали говорити ≥ писати з 1995 року. “ому що за рад¤нських час≥в робили все, щоб вилучити з п≥дручник≥в згадку про украњнських учених, ¤к≥ були причетн≥ до видатних винаход≥в, але з тих чи ≥нших причин вињхали з ”крањни. Ќадто не влаштовувало рад¤нських ≥деолог≥в те, що вони не поривали звТ¤зк≥в ≥з р≥дною землею, намагалис¤ прислужитис¤ њй. ÷е була пол≥тика замовчуванн¤ видатних вих≥дц≥в з ”крањни.

ЂЌеблагонад≥йнийї учений

Ч ј чи був шанс в ≤вана ѕулю¤ працювати в ”крањн≥?

Ч ≤ван ѕулюй мав нам≥р стати викладачем у Ћьвов≥ або в  иЇв≥. ќднак йому ¤к Ђнеблагонад≥йномуї царська пол≥ц≥¤ –ос≥њ не дала згоди на роботу в  иЇв≥. ƒо списку Ђнеблагонад≥йнихї ѕулюй був занесений за науковоЦпопул¤рну працю Ђѕро нерухом≥ з≥рки ≥ планетиї. ÷¤ прац¤ була квал≥ф≥кована ¤к така, що спр¤мована проти рос≥йськоњ монарх≥њ. ≤ван ѕулюй був великим патр≥отом, ≥ через це в –ад¤нськ≥й ”крањн≥ намагалис¤ викреслити вс≥ згадки про нього. Ќаведу приклад: у першому виданн≥ ”крањнськоњ –ад¤нськоњ ≈нциклопед≥њ була невеличка статт¤ про ѕулю¤, а в другому виданн≥ про нього вже не згадуЇтьс¤.

ѕро тих учених, ¤к≥ працювали чи в —Ўј, чи в ™вроп≥, намагалис¤ всю ≥нформац≥ю знищити. ј тих, ¤к≥ залишалис¤ працювати в ”крањн≥, п≥ддавали репрес≥¤м, розстр≥лювали. якби ѕулюй працював у рад¤нськ≥й ”крањн≥, його чекала б така сама дол¤. ѕулюй написав працю, ¤ка називаЇтьс¤ Ђ”крањна ≥ њњ м≥жнародне пол≥тичне значенн¤ї. ¬≥н проанал≥зував, що собою становить ”крањна в ™вроп≥ ≥ св≥т≥, ≥ зробив висновки, що вс≥ в≥йни в ™вроп≥ точилис¤ за ”крањну. ÷ю працю ¤ нав≥ть надсилав нашому ѕрезидентов≥, тому що њњ повинн≥ знати сучасн≥ пол≥тики.

Ч Ѕатьки ≤вана ѕулю¤ хот≥ли, щоб в≥н став св¤щеником, але в≥н обрав науковий шл¤х. ÷е стало причиною його розриву з батьками?

Ч ” 1856 роц≥ батьки в≥ддали ѕулю¤ до класичноњ г≥мназ≥њ в “ернопол≥. ¬≥н зак≥нчив њњ з в≥дзнакою ≥, виконуючи волю батьк≥в, з рекомендац≥Їю м≥сцевого пароха вступив на теолог≥чний факультет ¬≥денського ун≥верситету. ¬одночас ¤к в≥льний слухач в≥н в≥дв≥дував природничий факультет, де слухав лекц≥њ з ф≥зики, математики та астроном≥њ. “еолог≥чний факультет зак≥нчив ≥з в≥дзнакою 1869 року, але на св¤щеника не висв¤тивс¤ Ч пот¤г до науки перем≥г. Ѕатьки були розчарованими, але не могли вплинути на р≥шенн¤ сина продовжувати наукову карТЇру. 1869 року ≤ван ѕулюй записавс¤ на ф≥зикоЦматематичну кафедру ф≥лософського факультету. 1873 року зак≥нчив ун≥верситет ≥ почав працювати в ньому асистентом експериментальноњ ф≥зики.

ЂЌайб≥льше наше бажанн¤ Ч це в≥льна ”крањнаї

Ч Ќаск≥льки в≥домо, ≤ван ѕулюй активно займавс¤ громадською д≥¤льн≥стю на користь ”крањни?

Ч Ѕудучи професором Ќ≥мецькоњ пол≥техн≥ки у ѕраз≥, 1884 року ≤ван ѕулюй орган≥зовуЇ товариство Ђ”крањнська громадаї. √оловною метою ц≥Їњ орган≥зац≥њ була консол≥дац≥¤ украњнц≥в в Їдину пол≥тичну нац≥ю. ¬ розум≥нн≥ ѕулю¤ питанн¤ нац≥ональноњ осв≥ти ≥ культури могло бути розвТ¤зане лише за умови пол≥тичноњ свободи украњнського народу, лише за умови незалежност≥ ”крањнськоњ держави. —аме ѕулюй найглибше розум≥в пол≥тику польських ≥ рос≥йських к≥л, ¤к≥ проводили шов≥н≥стичну антиукрањнську пропаганду. ÷е спонукало до д≥й, спр¤мованих на в≥дкритт¤ ”крањнського ун≥верситету у Ћьвов≥. ѕрофесор ѕулюй писав: Ђѕотреба заложенн¤ руського ун≥верситету тим нагл≥йша, бо у —х≥дн≥й √аличин≥ Ї чотири руськ≥ г≥мназ≥њ, отже, ≥ громада руських аб≥тур≥Їнт≥в росте, котр≥, не знавши польськоњ мови, мус¤ть тепер у Ћьв≥вському ун≥верситет≥ слухати виклад≥в на польськ≥й мов≥ ≥ в т≥й мов≥ робити ≥спитиї. —воЇ пол≥тичне баченн¤ ѕулюй сформулював так: ЂЌайб≥льше ≥ найважлив≥ше наше бажанн¤, ≥де¤ ≥ головна мета наших нац≥ональних прагнень Ч це визволена зЦп≥д –ос≥њ в≥льна ”крањна, де не повинно бути жодного пригнобленого ≥ жодного гнобител¤, де украњнський нар≥д п≥сл¤ довгол≥тнього рабства вестиме нарешт≥ в≥льне у вс≥х напр¤мках нац≥ональне житт¤ї. ”чений також звертаЇ увагу на те, що Ђв ™вроп≥ не буде миру до того часу, поки ћосковщина продовжуЇ волод≥ти ”крањною та њњ природними багатствами. ¬≥льна ”крањна означаЇ баст≥он, безпеку середньоЇвропейських держав, тому њњ визволенн¤ лежить не лише в ≥нтересах цих держав, але ≥ ц≥лоњ ™вропиї.

Сайт управляется системой uCoz